Promedo

Інформаційна Система "Профілактичні медичні огляди"
Програмне забезпечення.
Сідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №45519 від 05.09.2012.
Замовити ПЗ:
+380 (67) 503-28-33

Класифікація професійних хвороб

Терміном "шкідливий виробничий чинник" позначають чинник виробничого середовища, а також особливості виробничого процесу, які можуть чинити шкідливу дію на організм працівника та призводити до розвитку захворювання.

Небезпечні та шкідливі чинники виробничого середовища за дією на організм людини поділяють на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Фізичні: машини і механізми, які рухаються, рухомі частини виробничого обладнання, гірські породи, що обвалюються; підвищена або знижена температура поверхонь, обладнання, повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації на робочому місці; підвищений чи знижений тиск у робочій зоні або його різка зміна; підвищений рівень іонізуючого випромінювання та ін.

Хімічні: органічні і неорганічні сполуки у вигляді газу, пари, аерозолю, рідини.

Біологічні: біологічні об'єкти, до яких належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші), продукти їх життєдіяльності, а також деякі органічні речовини природного походження.

До малюнка____________________________________

Основні професійні шкідливі чинники і точки їх прикладання: 1 — свинець; 2— тетраетилсвинець; 3— ртуть; 4 — марганець; 5 — берилій; 6 — хлор; 7 — сірковуглець; 8 — органічні та неорганічні алергени; 9 — хром, нікель, бензидин; 10 — ароматичні вуглеводні; 11 — хлоровані вуглеводні; 12 — оксид вуглецю; 13 — анілін; 14 — тринітротолуол; 15 — кварц, силікати та ін.; 16 — бавовна, льон, зерно та ін., 17 — пластмаси та полімери; 18 — нафтопродукти; 19 — вібрація; 20 — шум; 21 — електромагнітне поле; 22 — іонізувальне випромінювання; 23 — фізичне перенапруження

_____________________________________________

Психофізіологічні: фізичні та нервово-психічні перевантаження, які своєю чергою підрозділяють на розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційне перевантаження.

Поява небезпечних і шкідливих чинників у виробництві може бути зумовлена:

- неправильною організацією трудового процесу (нераціональний режим праці та відпочинку,

- вимушене положення тіла,

- надмірне напруження окремих органів і систем),

- низькою культурою виробництва,

- відсутністю чи незадовільною роботою санітарно-технічних пристроїв і обладнання;

- утрудненням вирішення на деяких виробництвах санітарно-технічних проблем (боротьба із пилом у вугільній та гірничорудній промисловості,

- нормалізація мікроклімату на робочих місцях підприємств чорної і кольорової металургії, у глибоких шахтах);

- особливостями трудового процесу, пов'язаyими з перенапруженням у нервово-емоційній сфері (складна операторська робоча в умовах дефіциту часу).

- Шкідливі чинники виробничого середовища впливають на різні органи і системи організму працівників.

Є кілька принципів класифікації професійних хвороб, кожний з яких спрямований на вирішення певних завдань теоретичного, практичного, навчального характеру.

1. За специфічністю розрізняють специфічні і неспецифічні професійні захворювання.

1.1. Специфічними називають професійні захворювання, які виникають здебільшого у разі дії професійних чинників. їх поділяють на абсолютно специфічні та відносно специфічні.

1.1.1. Абсолютно специфічні професійні хвороби розвиваються виключно під дією професійних чинників і ніколи не можуть розвинутися в непрофесійних умовах; їх ще називають справжніми (істинними) професійними хворобами. Таких професійних захворювань небагато: пневмоконіоз, вібраційна хвороба. Потрібно мати на увазі, що специфічні професійні захворювання мають своєрідну клінічну картину.

1.1.2. Відносно специфічними захворюваннями є патологічні стани, що іноді можуть мати побутове походження, розвиватися внаслідок надзвичайної екологічної ситуації, але частіше виникають у виробничих умовах (інтоксикації марганцем, свинцем, ртуттю, арсеном, пестицидами, а також променева хвороба, захворювання рук від функціонального перенапруження тощо).

1.2. Неспецифічні професійні захворювання — ті, що можуть бути зумовлені не лише професійними, а й іншими шкідливими чинниками, але за певних умов (у певних професіях, під впливом конкретних професійних шкідливостей тощо) їх причиною можуть стати і професійні чинники (бронхіальна астма у хутровиків і фармацевтів; ХОЗЛ у робітників пилових професій та ін.). Тому цю численну групу професійних хвороб ще називають умовно професійними.

2. Етіологічна класифікація є найконкретнішою, адже для кожної професійної хвороби є один-єдиний етіологічний чинник.

За етіологічним принципом виділяютьтакі групи:

2.1. Професійні хвороби, спричинені дією промислового пилу (пневмоконіоз, пиловий бронхіт, професійне ХОЗЛ та ін.).

2.2. Професійні хвороби, спричинені впливом фізичних чинників промислового середовища (вібраційна хвороба, неврит слухових нервів, ураження, спричинені дією електромагнітного випромінювання різного спектра, високих і низьких температур та ін.).

2.3. Професійні хвороби, спричинені хімічними чинниками виробничого середовища (гострі та хронічні інтоксикації).

2.4. Професійні хвороби, пов'язані з фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем. До цієї групи належить багато захворювань, спричинених фізичним перенапруженням (координаторні неврози, хвороби периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату — моно- та полінейропатії, зокрема компресійні та вегетативно-сенсорні нейропатії, шийні та попереково-крижові радикулопатії, хронічні міофібрози, епікондилози плеча, плечо-лопаткові періартрози, бурсити; виражене варикозне розширення вен на ногах); захворювання, спричинені перенапруженням голосового апарату (хронічний ларингіт, вазомоторний монохондрит, вузлики голосових складок) і органів зору (прогресуюча короткозорість).

2.5. Професійні хвороби, спричинені дією біологічних чинників (інфекційні та паразитарні захворювання, що розвиваються у людей, які в процесі своєї трудової діяльності мають контакт з різним інфекційним матеріалом або тваринами, що хворіють на те чи те інфекційне захворювання, а також у тих, хто працює в протитуберкульозних та інших інфекційних медичних закладах; захворювання, спричинені антибіотиками, грибами-продуцентами та ін.).

Поза цим етіологічним угрупованням перебувають алергійні (кон'юнктивіт, риніт, бронхіальна астма, екзогенний алергійний альвеоліт, набряк Квінке, кропив'янка, анафілактичний шок та ін.) й онкологічні захворювання професійного походження (пухлини шкіри, порожнини рота та органів дихання, печінки, сечового міхура, рак шлунка, лейкози, пухлини кісток).

3. Іноді в класифікації професійних захворювань використовують системно-органний принцип (професійні захворювання нервової системи, органів дихання,серцево-судинної системи, крові тощо).

4. Розрізняють також гострі та хронічні професійні захворювання.

4.1. Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає зненацька, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, які містяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих чинників.

4.2. Хронічне професійне захворювання розвивається внаслідок тривалого систематичного впливу несприятливих чинників на організм.Для систематизації професійних захворювань певних етіологічних угруповань використовують відповідні класифікації (токсикологічну, радіологічну тощо).